Україна за правом вважається колисковою світової космонавтики. Адже саме українські видатні вчені Кондратюк, Ціолковський, Лозино-Лозинський, Глушко, Корольов стали піонерами космічних досліджень і ракетобудування.
Першим після здобуття незалежності українцем у космосі став Леонід Каденюк у 1997 році. Саме тоді український гімн пролунав за межами Землі.
До початку 2000-х Україна входила до рейтингів ТОП 5 країн за кількістю космічних запусків, а з Державним космічним агентством України співпрацювали майже всі космічні держави світу.
Протягом наступних років українці переважно брали участь у розробках й побудові обладнання для підкорення зоряного простору. Упродовж 30 років за участі українських спеціалістів і підприємств було запущено більше 150 ракет-носіїв. Загальна кількість виведених на орбіту космічних пристроїв, зокрема і супутників серії «Січ», сягнула більше 400 одиниць.
Протягом двохтисячних українськими інженерами й конструкторами були розроблені системи для керування ракет, апаратура стикування для МКС, створено і запущено нову ракету-носій — «Дніпро».
Сьогодні Україна активно бере участь у міжнародних проєктах ракетобудування носіїв «Antares» та «Vega».
Український New Space
New Space (англ. — Новий Космос) – рух і філософія, що об’єднують приватні компанії, які займаються інноваційними розробками у сфері освоєння космосу. Від державних підприємств такі компанії відрізняє візіонерське бачення, більш гнучкий підхід та конкретна ціль — надання дешевого доступу до космосу.
У всьому світі першість у космічній індустрії поступово відходить саме до представників New Space. Особливо актуальною ця тенденція стала на тлі пандемійної кризи 2020, коли приватні компанії, на відміну від державних, продемонстрували здатність краще адаптуватись до нових умов ринку.
Україна тільки починає ставати на шлях New Space підходу до космічних розробок.
26 лютого 2020 року на засіданні Уряду було прийнято рішення про реалізацію Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання космічної діяльності».
Відтепер приватні компанії можуть отримати дозвіл на здійснення космічної діяльності, зокрема: випробування ракет-носіїв (окрім комп’ютерних), в тому числі космічних апаратів, агрегатів ракет-носіїв і складових частин, запуски ракет-носіїв чи космічних апаратів, управління апаратами на орбіті або в космічному просторі та повернення цих апаратів або їх частин на Землю.
Але, здебільшого, місію популяризувати New Space в Україні беруть на себе окремі пасіонарні суспільні організації.
Ми пишаємось, що ГО «Асоціація Ноосфера» є активною у цьому процесі.
За підтримки мецената Макса Полякова, який має безпосередній стосунок до нового «приватного космосу», Noosphere прагне побудувати в Україні екосистему, сприятливу для розвитку інженерних стартапів, зокрема і космічних.
Щоб привернути увагу молодого покоління до інженерії, Noosphere підтримала створення цілої мережі Інжинірингових шкіл. На сьогодні Noosphere Engineering School є у 7 обласних центрах країни, а одна зі шкіл спеціалізується безпосередньо на космічних розробках.
Для більш досвідчених фахівців, які вже мають прототипи своїх проєктів, Noosphere проводить конкурс інженерних стартапів Vernadsky Challenge з головним призом у 2 мільйони гривень. Перший конкурс відбувся у 2015 році і одразу став міжнародним — заявки надійшли з 5 країн світу.
З 2019 року головними категоріями конкурсу стали космічні технології і активна біоелектроніка. Серед переможців конкурсу 2019 року 2 місце і грант на розвиток у 600 000₴ отримала команда, до якої увійшли випускники та студенти Інституту аерокосмічних технологій при Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського. Перемогу команді приніс проєкт – MyDraco. Це персональний і повністю екологічний електричний літальний апарат вертикального зльоту.
За 5 років проведення конкурсу у ньому взяло участь понад 600 команд з 36 країн світу. У 2020 році на Vernadsky Challenge надійшла рекордна кількість заявок саме від розробників в галузях космічних технологій та активної біоелектроніки – 132.
Цікаво, що у відборі до фіналу брали участь 43 українські стартапи, з яких більш ніж половина належать до категорії космічних технологій.
Одним же з українських представників космічної галузі серед фіналістів став проєкт суборбітальної ракети К300Geo.
Ракета К300Geo має стати першим етапом створення надлегкого носія для виведення малих космічних апаратів на навколоземну орбіту.
Крім власне ініційованих заходів, Noosphere щороку проводить регіональні етапи таких міжнародних конкурсів, як ActInSpace та NASA International Space Apps Challenge. Завдяки таким ініціативам українські проєкти стають відомими на весь світ. Так, наприкінці 2020 року команда FireWay – переможець локального етапу NASA’s International Space Apps Challenge – представила Україну на фіналі конкурсу та здобула перемогу в категорії «Технології».
Космос як частина культурного коду
Для тих, хто схиляється до більш творчого сприйняття космосу, Noosphere запускає і мистецькі ініціативи.
«Космічна країна — космічні таланти!» — під цим лозунгом пройшов всеукраїнський конкурс серед художників та дизайнерів Noosphere Art Rocket Park. Ця ініціатива продемонструвала: інтерес до теми космосу в Україні існує. Участь у конкурсі взяли більше 400 талановитих митців з усієї країни.
Серед учасників — як імениті художники й дизайнери, так і просто талановиті студенти мистецьких напрямів.
20 найкращих дизайнів будуть перенесені на скульптури ракет висотою 1,5 метра, які вже восени 2021 будуть виставлені у Gagarin Park, м. Дніпро. Згодом артракети планують продати з аукціону, кошти від якого підуть на продовження реконструкції парку.
Чи повернеться Україна у топ космічних держав?
Є факти, що назавжди закарбовані у історії, щоб надихати наступні покоління. Саме завдяки українцю Сергію Корольову відбувся перший політ людини у космос. Він стоїть за розробкою відомої ракети «Союз», яка і понині доставляє космонавтів на МКС. Ми можемо з гордістю говорити про величні «Арсенал», «Моноліт» і «Комунар», на яких розроблявся перший супутник, а усієї радянської програми не існувало б без дніпровських промислових гігантів того часу.
Але нові часи і умови — це завжди нові виклики. Для того, щоб стати повноцінною частиною New Space, Україні необхідні ще роки кропіткої праці.
Три десятиліття — це, врешті, не так багато для космічної незалежності. Але ми рухаємось у правильному напрямку. І нам вже є, чим пишатись. Віримо, що з кожним роком досягнень буде все більше!