Назад

Медичне навчання: знання, що рятують

09 May 2022

З приходом війни Noosphere довелось на деякий час відмовитись від звичних для нас освітніх STEM івентів, але ми продовжили займатись просвітою. На зміну хакатонам, конференціям і конкурсам стартапів прийшли теми, які зараз є більш актуальними для нашої аудиторії.

У березні і квітні Noosphere провела серію онлайн і офлайн лекцій з медичної освіти. 

Перше заняття було присвячене протоколам невідкладної допомоги, друге  —  діям при опіках, обмороженнях і при тривалому здавлюванні, а третє —  подоланню посттравматичного синдрому. 

Лекції провів Олексій Вінник, кандидат медичних наук, доцент кафедри загальної медицини з курсом фізичної терапії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. 

Загалом на участь у лекціях онлайн і офлайн зареєструвалось 352 особи.

У цьому матеріалі ділимося конспектом найважливіших нотаток, які ми зробили за матеріалами лекцій, що треба знати у першу чергу.

Тепер розглянемо основні алгоритми і правила надання невідкладної допомоги.

Як визначити, хто потребує допомоги першим, якщо постраждалих більше, ніж одна людина?

Існує 3 стани потерпілого:

  • Невідкладний стан потерпілого — допомогу необхідно надати не пізніше 60 хвилин
  • Відстрочений стан — допомогу необхідно надати не пізніше 120 хвилин
  • Мінімальні пошкодження

Визначити ці стани допоможе проста схема:

  • Чи може людина ходити?

Так — мінімальні пошкодження, а отже людина може сама евакуюватися з місця пригоди

  • Чи може людина дихати?

Якщо ні — необхідно оглянути дихальні шляхи і очистити їх за потреби. Без дихання людина помирає за 2 хвилини.

Далі нам допоможуть протоколи — спеціальні алгоритми рятівних дій, що зашифровані у абревіатури, які легко згадати у екстреній ситуації.  Керуючись протоколами, можна ефективно і точно надати першу допомогу постраждалому.

На лекції ми розглянули протоколи MARCH, SETTUP, AVPU і NEXUS. 

MARCH — послідовність дій, коли ми вперше виявили потерпілого.

Він містить основні послідовні пункти надання допомоги, серед яких:

  • Massive hemorrhage (масивна кровотеча) — зупинка кровотечі, що загрожує життю, бо від масивної кровотечі людина помирає дуже швидко. Необхідно накласти джгут або здійснити прямий тиск на рану з подальшим тугим тампонуванням рани.
  • Airway (дихальні шляхи) — забезпечення прохідності дихальних шляхів. Дивимось, наскільки прохідні дихальні шляхи постраждалого, чи є доступ до повітря.
  • Respiration (дихання) — закриття всіх відкритих ран грудної клітини. Перевірка, чи є в людини можливість дихати. Це стосується пошкодження грудної клітини й легенів.
  • Circulation (blood) (циркуляція крові) — повний огляд пораненого, зупинка кровотеч, діагностика шоку.
  • Hypothermia (гіпотермія) — запобігання переохолоджень. Потрібно покласти постраждалого на ковдру або будь-що, що допоможе ізолювати його від холодної підлоги.

Чому саме в такій послідовності? Це найбільш небезпечні травми, розташовані за пріоритетом.

Наступний протокол, про який ми поговоримо  – SETTUP. Він недарма написаний з помилкою, адже помилки краще запам’ятовуються.

То що ж означають ці літери?

  • Stop (зупинитися) – коли ви опинилися на місці негоди, перше, що ми робимо – STOP. Потрібно зупинити себе й оточуючих, щоб ніхто не заважав надавати допомогу.
  • Evaluate (оцінити) – оцініть що вас оточує і що може нести небезпеку.
  • Traffic (рух) – визначити, що навколо вас рухається: люди, машини.
  • Tape (стрічка) – місце негоди потрібно огородити. Чим завгодно: стрічкою, скотчем, сумками. Як приклад, перше правило мотоциклістів – при ДТП інші мотоциклісти приїжджають на допомогу і перегороджують дорогу своїми мотоциклами.
  • Unpredictable (непередбачуваність) – завжди пам’ятайте, що в будь-який момент може статися будь-що.

Protective gear (захисне спорядження) – не забувайте про свою безпеку. За можливості використовуйте рукавички й інші засоби індивідуального захисту.

Чому ми маємо використовувати саме цей протокол? Найважливіше для особи, яка надає допомогу – власна безпека. Не потрібно брати на себе забагато, бо якщо з вами щось трапиться – ви вже не зможете надати допомогу нікому.

Протокол AVPU більш докладно розкриває тему пріоритетності надання допомоги потерпілим, якщо ви опинилися безпосередньо на місці катастрофи з великою кількістю жертв. 

За протоколом AVPU визначаємо 4 категорії пріоритетності.

  • Alert (притомність) – перш за все нам потрібно оцінити, чи є хтось притомний.
  • Voice (голос) – потрібно подати голосовий сигнал. “Агов!”, “Чи є хтось живий?”. Люди при тямі вас почують і відгукнуться. Люди, які перебувають в ясній свідомості зазвичай менш за всіх потребують негайної допомоги. Деякі поранені не будуть усвідомлювати, що відбувається, але якщо хоч якось відповідають, це вже позитивний знак.
  • Pain (біль) – якщо людина не подає голос, потрібно оцінити, чи може вона реагувати на больові відчуття. Частіше за все стискають трапецієподібний м’яз (люди часто називають трапецією) – один з великих поверхневих м’язів, розташований на задній поверхні шиї. Це досить боляче, але безпечно.
  • Unresponsible (відсутність реакції) – потрібно оцінити тих, хто не реагує на ваші дії. У тих, хто може подати голос, ще є сили.

Перш за все, ми надаємо допомогу тим, хто підпадає під категорію unresponsible, бо ми не можемо точно оцінити їхній стан, а вони потенційно поранені найбільш тяжко. Далі допомагаємо тим, хто реагує на біль, але не відповідає. А вже потім надаємо допомогу всім іншим.

Чому саме така послідовність? Якщо людина контактна і може спілкуватися й виконувати прості вказівки, то це означає, що вона може дихати й відносно нормально себе почуває. До того ж ці люди можуть пояснити, що в них болить.

Останній протокол — NEXUS. Травму шиї потрібно підозрювати завжди, адже це найбільш рухомий відділ хребта. А ще шия з’єднує мозок з іншими частинами тіла. Більшість травм шиї потребує лікування.

Травма шиї підозрюється у 4 випадках:

  • При падіннях з висоти
  • Після стрибку у воду вниз головою
  • Внаслідок ДТП
  • При алкогольному сп’янінні

Протокол NEXUS допомагає виявити травми шиї:

  • Neurological (неврологічні прояви) – коли людина не може підняти руку, рухати ногами, пальцями тощо.
  • Ethanol (етанол) – перегар, алкогольне отруєння.
  • eXtreme (екстрим) – високо- або низькоенергетична травма. Низькоенергетична зазвичай виникає від падіння з висоти свого зросту і нижче. Всі інші травми пов’язані з дією високої енергії.
  • Unresponsible (відсутність реакції) – цей термін ми розглядали в протоколі AVPU. Якщо людина не відповідає й не реагує на біль та дотики.
  • Softness (м’якість) – набряк шиї або її нестабільність. Шию завжди оглядає одна людина. Це потрібно робити максимально обережно. Не потрібно робити різких рухів.

Що робити, якщо в нас є підозра щодо травми шиї? Потрібно накласти фіксатор. Ідеально, якщо він є, але якщо ні – доведеться використовувати імпровізований. Можна зробити його з кофти, штанів тощо.

Також дуже важливо запам’ятати загальні правила надання невідкладної допомоги, що діють у рамках всіх протоколів. Масивну кровотечу потрібно зупиняти за 2-3 хвилини з моменту виявлення. Непрохідність дихальних шляхів – до 4-5 хвилин.Травми грудної клітки – від 40 до 50 хвилин.

Щоб закріпити і доповнити матеріал, а також побачити наочні приклади, рекомендуємо подивитись відео про допомогу при кровотечах і про те, як оглянути людину, що втратила свідомість на вулиці.

Далі рекомендуємо ознайомитись з нотатками лекції про допомогу при опіках, обмороженнях і синдромі тривалого здавлення — дуже серйозній проблемі, від якої страждають люди, що опинилися під завалами.

Остання лекція була присвячена посттравматичному синдрому. Пропонуємо  також ознайомитись з головними порадами, як подолати посттравматичний синдром, що виникає не тільки у людей, що безпосередньо постраждали фізично, але й у свідків катастрофи, чи навіть тих, хто спостерігає за психологічно важкими новинами.

Постійно повторюйте ці основні правила і протоколи дій у екстрених ситуаціях, а також діліться ними з оточуючими. Бережіть себе і близьких!