10 років тому у студентів з Дніпра з’явилося місце, де можна втілювати свої найсміливіші ідеї та реалізовувати грандіозні наукові й технологічні проєкти. Відтоді мережа Noosphere Engineering School росла та розвивалася – і наразі налічує 14 лабораторій у 8 містах України.
Ідея створення Noosphere Engineering School полягала у тому, щоб навчання не обмежувалося для студентів теоретичними заняттями в аудиторіях. Інжинірингові школи покликані об’єднати науку й бізнес, щоб проєкти молодих дослідників переростали у стартапи, приносили гроші і розвивали Україну як інноваційну державу. Досвідчені ментори допомагали студентам, спрямовували та надавали безцінну експертизу. І все це – за підтримки співзасновника ГО «Асоціація Ноосфера», підприємця й мецената Макса Полякова.
За 10 років існування інжинірингової школи, її вихованці чимало досягли. Зараз у портфоліо мережі лабораторій – понад 60 проєктів різного спрямування. Напрацювання українських молодих вчених та винахідників побували на міжнародних виставках, отримали визнання та можливості для подальшої реалізації.
Тож з нагоди ювілею Noosphere Engineering School розпочинаємо серію публікацій про найяскравіші проєкти школи та команди, які їх створювали.
Best Device for FAI
У 2017 році відбувся Всеукраїнський інноваційний турнір «Best device for FAI». Учасники вирішували завданя від Міжнародної авіаційної федерацією (FAI) – вони повинні були створити пристрій, який використовуватиметься в змаганнях з повітроплавання і автоматично відстежуватиме результати спортсменів.
На багатьох змаганнях пілотів просять скинути спеціальний маркер якомога ближче до цілі на землі. Зазвичай маркери скидаються в радіусі 50-100 м від цілі. Виграє той учасник, маркер якого є ближчим до цілі.
У турнірі перемогла команда Noosphere Engineering School. Під керівництвом кандидата фізико-математичних наук Сергія Пославського студенти з Дніпра розробили повнофункціональний пристрій, який в автоматичному режимі вимірює висоту і інші показники польоту повітряної кулі, а також створили програмне забезпечення, здатне обробляти і показувати результати в режимі реального часу.
Наразі пристрій від Noosphere Engineering School активно використовується на змаганнях і робить підрахунок результатів легшим і максимально точним.
MyPol
Ідея проєкту виникла у 2015 році через складну ситуацію у Донецькій та Луганській областях. Через воєнні дії було знищено чимало комунікаційних систем. А існуючі працювали на окупаційну владу. Відповідно люди не могли сконтактувати з українською поліцією.
Майбутній керівник проєкту MyPol Дмитро Подворчанський знайшов рішення і запропонував його Noosphere Engineering School у Дніпрі. Вже за лічені дні разом з менторами та студентами лабораторії було створено перший прототип безкоштовного мобільного застосунку для зв’язку громадян та правоохоронних органів.
Спочатку застосунок називався MyPolice і його головною функцією була кнопка SOS – миттєвий виклик поліції. Правоохоронці одразу ж отримували дані про користувача та його місцезнаходження. Окрім того, додаток містив карти поліцейських відділень та відділень швидкої допомоги, оперативні звіти про ситуацію у місті та регіоні тощо.
Проєкт MyPolice фінансово підтримали Noosphere та її співзасновник, підприємець і меценат Макс Поляков.
Застосунок тестували понад 800 поліцейських міста Дніпра, і у 2016 році його запустили для користування.
Після кількох оновлень у 2017 році застосунок отримав назву MyPol. Вже у 2019 році
він працював на всіх не окупованих українських територіях, окрім міста Києва та Київської області. А в 2020 році застосунок охопив і столицю та область.
У березні 2020 року MyPol став офіційним застосунком Національної поліції України. Команда MyPol передала усі права Міністерству внутрішніх справ. Наразі він функціонує під назвою E-Police.
ArtOS
Війна в Україні вплинула на всі сфери життя. Щодо технологій, то в державі виникла потреба осучаснити програмне забезпечення та обладнання для ведення війни в умовах ХХІ століття.
У жовтні 2015 року студенти та ментори Noosphere Engineering School з Дніпра презентували свій проєкт – комплекс автоматизованого управління вогнем артилерійської батареї, мінометів та реактивних систем залпового вогню ArtOS. Команда під керівництвом Ярослава Шерстюка, офіцера з розвитку штабу ракетних військ і артилерії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, всього за чотири місяці реалізувала цей складний військовий проєкт.
Комплекс ArtOS робить процес наведення артилерійського вогню автоматичним. Він створений для використання в ланці «командир батареї – старший офіцер батареї – командир гармати – навідник» відповідно до потреб артилерійських підрозділів. Головна перевага – можливість вчетверо скоротити час роботи артилерійської батареї від від моменту знаходження цілі. Крім того, ArtOS унеможливлює помилки у розрахунках та дозволяє одночасно готувати дані для відкриття вогню по декільком цілям.
Проєкти Noosphere Engineering School – різноманітні. Але об’єднує їх нешаблонне мислення авторів, бажання молодих винахідників вийти за рамки і створити щось, що не має аналогів в Україні та світі.
Тож сподіваємося, у друге десятиліття своєї діяльності Інжинірингова школа увійде з вражаючими ідеями, науковими відкриттями та технологічними інноваціями.