Із чим у вас асоціюються дослідження космосу? Впевнені, що більшість одразу згадає американські гостросюжетні фільми та помаранчеві комбінезони NASA. Проте і Україна має свою видатну космічну історію. До Міжнародного дня польоту людини в космос і Дня працівників ракетно-космічної галузі України ми підготували добірку цікавих фактів про досягнення наших науковців та астронавтів.
У 1929 році видатний український інженер Юрій Кондратюк розробив найбільш енергетично вигідний шлях до Місяця із Землі. Цей маршрут назвали «Трасою Кондратюка» (або LOR – lunar orbit rendezvous). І через 40 років його розрахунки використали для першого польоту на Місяць протягом місії «Аполлон-11». А через століття, щоб вшанувати відкриття Кондратюка, ГО «Асоціація Ноосфера» провела Noosphere Space Summit присвячений вченому та його відкриттю. Експерти космічної галузі ділилися думками про сучасне освоєння космосу та власним досвідом роботи в цій сфері.
Перший штучний супутник теж має українське коріння. Супутник-1 у 1957 році розробили і запустили під керівництвом відомого українського вченого Сергія Корольова.
12 квітня 1961 року відбувся перший політ людини в космос. Він також став можливим завдяки Сергію Корольову, який створив перший пілотований космічний корабель. Ця подія дала старт новій космічній еру в розвитку людства.
А перший супутник українського виробництва вивели на орбіту у 1962. Це був Космос-1, створений у Дніпрі. Він був оснащений спеціальним обладнанням для дослідження іоносфери. Іще один тріумф дніпровських конструкторів датований 1985 роком, коли розроблену КБ «Південне» ракету Зеніт-2 успішно запустили в космос.
Не ракетами єдиними. Наші науковці експериментували з металами у космосі. У 1984 році відбувся перший експеримент зі зварювання металів у відкритому космосі. Зварювальний апарат був розроблений під керівництвом Бориса Патона в Інституті електрозварювання імені Євгена Оскаровича Патона, у Києві.
31 серпня 1995 року запустили перший штучний супутник незалежної України Січ-1, розроблений і виготовлений у Дніпрі. Його вивели на орбіту за допомогою української ракети-носія Циклон-3. Цей супутник призначений для спостереження поверхні Землі в інтересах господарської діяльності та проведення наукових експериментів з дослідження іоносфери та магнітосфери.
А вже в 1999 році Україна запустила ракету Зеніт 3SL з плавучої платформи. Ця подія стала основою для проєкту «Морський старт» – плавучого космодрому для запуску ракет.
Рік за роком українська космічна галузь розвивалася. У 2012 році відбувся перший запуск ракети-носія ESA (Європейського космічного агентства) з українським двигуном. А в 2014-му у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» створили перший український наносупутник PolyITAN-1.
Космічна історія України – це не тільки досягнення минулого. Вона твориться і сьогодні. У 2021 році NASA у своїй місії DART використала камеру Gecko. Це українсько-південноафриканська розробка від Dragonfly Aerospace. А в 2022 році міжнародний підприємець та меценат українського походження, співзасновник ГО «Асоціація Ноосфера», Макс Поляков придбав для використання Україною потужності супутника від провайдера GEOSAT, який надає супутникові знімки надвисокої якості.
2023 рік розпочався з успішної відправки компанією EOS Data Analytics першого супутника першого в світі агроорієнтованого сузір’я EOS SAT. Угруповання EOS SAT допоможе боротися зі змінами клімату і забезпечувати продуктову безпеку. EOS Data Analytics заснована Максом Поляковим у 2016 році і однією з перших долучилася до компаній-меценатів ГО «Асоціація Ноосфера». Спеціалісти компанії беруть участь у наших ініціативах у якості менторів, журі та спікерів.
Ми впевнені, що космічна історія України тільки починається. У нас зростає ціле покоління майбутніх астронавтів, конструкторів та інженерів. Тож попереду – ще багато відкриттів, нових технологій та польотів до зірок.