10 вересня 2020 року завершився перший етап конкурсу інженерних стартапів Vernadsky Challenge. Цього року конкурс став міжнародним у широкому сенсі. Організатори отримали 132 заявки з 36 країн світу. Порівняно з 2019 роком кількість заявок збільшилась майже удвічі. У фокусі інтересів Vernadsky Challenge, як і раніше, проєкти у сфері космічних технологій та активної біоелектроніки. За напрямками «активна біоелектроніка» та «космічні технології» надіслано 74 та 58 заявок відповідно.
Успіхи та виклики українських стартапів
Серед країн, представники яких взяли участь у конкурсі Vernadsky Challenge, лідирує Україна – до змагання цього року долучилися 43 проєкти. Це свідчить про те, що інтерес українських стартапів до космічних технологій та активної біоелектроніки не вщухає. До того ж це не просто ідеї на папері – більше половини проєктів мають прототип своєї розробки та провели лабораторні випробування. Від України учасники надіслали 25 заявок у сфері космічних технологій. Найактивнішими виявилися конкурсанти у галузі обладнання для космічних апаратів (камери, датчики, пристрої для зв’язку). Також варто відзначити стартапи в індустрії космічних запусків, які надіслали 7 заявок на участь у конкурсі. Два з них потрапили у фінал – проєкт енергетичного модулю міжорбітального транспортного засобу та розробка ракети з рідинним двигуном. Не надто відстає у кількості заявок і сфера супутників. За цим напрямком було надіслано 4 заявки, а команда PancakeSat, яка запропонувала новий компактний форм-фактор супутника, потрапила до фіналу.
У категорії «активна біоелектроніка» українські стартапи надіслали 18 заявок. Фаундери у цій категорії вбачають найбільшу перспективу у галузі носимих медичних девайсів. За напрямком «активна біоелектроніка» варто відмітити стартап Provizio, який займається розробкою першої у світі системи домашнього моніторингу глаукоми. Розумний прилад буде вимірювати внутрішньоочний тиск та в режимі реального часу попереджати лікаря про наявні зміни, що допоможе відтермінувати втрату зору.
Українські учасники приділяють багато уваги технічним аспектам, але потребують чіткого визначення бізнес-стратегії. Актуальними для них залишаються питання залучення коштів для розвитку стартапу, виходу на ринок та пошуку своєї аудиторії. Це стосується і проєктів, що розробляються на базі наукових комплексів та університетів. Головний виклик учасників на даному етапі – вирости зі статусу вічного стартапу в повноцінного гравця ринку. «Школа» конкурсу Vernadsky Challenge може стати корисним досвідом для конкурсантів з України у подоланні цього виклику.
Як проявили себе іноземні стартапи?
Найкраще іноземні команди проявили себе у категорії «активна біоелектроніка» – організатори конкурсу отримали 56 заявок за цим напрямом. Основна частина заявок надійшла від конкурсантів, які працюють над носимими медичними девайсами. Звернув на себе увагу стартап Medicsen, що створив розумний прилад для неінвазивного введення ліків. Розробка може використовуватися у хворих на діабет. Не менш цікавою є компанія Iscaffpharma, яка використала 3D друк для боротьби з раком. Команда стартапу розробила технологію для друку зразків злоякісних пухлин, що дозволить проводити більш точні онкологічні дослідження, обмежуючи при цьому неетичне використання тварин. Не втрачає своєї популярності напрям розробки протезів та екзоскелетонів. У 2019 році Esper Bionics – проєкт біомеханічного протезу з можливістю машинного навчання – посів перше місце у Vernadsky Challenge. Цього року було надіслано 7 заявок від іноземних конкурсантів за цим напрямом. Також учасники пробують себе у напрямі нейростимуляції для лікування неврологічних захворювань та больових синдромів.
Сфера космічних технологій виявилась менш затребуваною серед іноземних стартапів. Організатори Vernadsky Challenge отримали 33 заявки за цим напрямом. Хоча коронавірус вніс свої корективи, в цілому у світі зростає потреба у запуску космічних апаратів для виведення корисних навантажень на орбіту. Тому найбільш популярною категорією стала індустрія запусків. Учасники надіслали свої розробки нових типів ракет, двигунів та іншого обладнання. Інноваційним прикладом проєкту у сфері запусків є словацька компанія BOROSPACE, яка розробляє нову конструкцію літій-іонних акумуляторів. Вона дозволить використовувати акумулятори не тільки для зберігання енергії, але й як гібридне ракетне паливо після завершення місії.
Що ж до географії іноземних космічних проєктів, то найкраще проявили себе США. З цієї країни було надіслано 5 заявок. Далі йдуть Польща, Індія та Канада, які мають по 3 заявки. До складу фіналістів увійшла канадська компанія FLITE Material Sciences, яка працює над лазерною функціоналізацію поверхні металів, скла та композитів для авіації та космосу. Розробка дозволить змінювати колір, а також здатність поверхні поглинати або відштовхувати воду та масло.
Перший етап конкурсу Vernadsky Challenge 2020 показав, що стартапи шукають себе у нових нішах. Учасники, використовуючи сучасні технології та науку, знаходять інноваційні рішення для подолання існуючих викликів у сфері космосу та медицини. Але варто зазначити, що експерти конкурсу Vernadsky Challenge оцінювали розробки не тільки з точки зору інновацій, але й з точки зору бізнесу. Важливо не тільки винайти неймовірне інженерне рішення, але й мати стратегію розвитку свого проєкту. Це є одним із головних викликів для учасників Vernadsky Challenge на початку шляху. Зважаючи на ці аспекти, експерти конкурсу обрали 10 фіналістів, які під час фіналу, у квітні 2021 року, змагатимуться за гранти загальною вартістю 2 мільйони гривень. Фінал конкурсу буде транслюватись онлайн. Команди матимуть можливість продемонструвати свої рішення журі конкурсу та отримати цінні поради від експертів у різних галузях. Адже конкурс Vernadsky Challenge – це не тільки можливість грантового фінансування, але й досвід презентування свого проєкту, який допоможе стартапам краще визначити напрям подальшого розвитку.