31 жовтня 1920 року наукове та бізнес товариство зібралося на засіданні Комісії з вивчення природних продуктивних сил Криму в Сімферополі. Володимир Вернадський, який у той час був ректором Таврійського університету, під час засідання прочитав лекцію “Наука як геологічна сила”. Лекція та ідеї, представлені того дня, стали поштовхом для подальшого розвитку теорії ноосфери.
У “Науці як геологічній силі” Вернадський вперше представив громадськості свою ідею науки як природного явища. Він заявив, що наука не є чимось абстрактним, доступним лише для обмеженого кола людей. Як і інші природні явища на планеті – вітер, вода, сонце, земля тощо – наука стає силою, яка перетворює навколишній світ. Це стало відправною точкою людської еволюції.
“Наука – це сила, яка рятує людство, вона не дозволяє йому спуститися. Саме ця сила виконує геологічні роботи, зокрема геохімічні, які також здійснюються і людиною”, – сказав Володимир Вернадський.
Люди є невід’ємною частиною усього живого на планеті. Об’єднуючись у пасіонарну спільноту та користуючись усіма перевагами, які дає нам наука, ми можемо покращити навколишній світ та зробити його кращим місцем для майбутніх поколінь.
Макс Поляков заснував “Асоціацію Ноосфера”, щоб сприяти використанню науки, технологій та інновацій, а також знайти нові шляхи їх взаємодії. Ми прагнемо об’єднати людей, які поділяють наші ідеї та слідують теорії, яка виходить далеко за рамки планетарного мислення і набуває ще більшої актуальності у наш час.