Під час пандемії коронавірусу у всьому світі особливо гостро постає питання налагодженого функціонування медичної системи. Люди безперечно переосмислили значущість роботи медичних працівників. Важливою частиною цієї системи є донорство крові, адже через карантинні заходи можливість здати кров стала обмеженою. Тому ми поспілкувалися з фіналістом конкурсу Vernadsky Challenge 2015, засновницею проєкту ДонорUA – всеукраїнського реєстру донорів, Іриною Славінською. Ірина також працює в Центрі громадського здоров’я МОЗ України та президент Асоціації молодих донорів України. Вона поділилася з нами інформацією про стан системи донорства в Україні та розповіла про вплив пандемії на донорство.
Які успіхи можете відзначити за час реалізації і функціонування проєкту ДонорUA?
Взагалі, створення проєкту ДонорUA є великим успіхом. Разом с Олександром Краковецьким, ми створили проєкт в 2015 році та працюємо в досить складній сфері. ДонорUA фінансується за власні кошти або за кошти тих проєктів, які ми придумуємо. На даний момент, на нашому сайті щодня в середньому реєструються 60 людей з метою врятувати життя. Звісно, для цього ми багато працюємо, колаборуємося з іншими різними проєктами, які допомагають нам розвивати донорство.
Які виклики вам вдалося подолати за час реалізації проєкту?
У нас неодноразово виникало питання чи продовжувати діяльність проєкту і як саме. Все обмежується фінансовими можливостями. Нам допомагають люди, які нас надихають та пишуть відгуки з подякою, оскільки було врятовано життя конкретній людині. Я б узагальнила це як виклик. Адже ми не можемо звернути проєкт, коли 300 тисяч пацієнтів в Україні потребують компонентів крові.
Чи зменшилась кількість бажаючих здавати кров під час пандемії коронавірусу?
Кількість бажаючих зменшилась і одна з причин – паралізований громадський транспорт. Людям важко добиратися до центрів крові. Саме тому ДонорUA разом з фундацією “Варто жити” організував проєкт “Таксі для донора”. Люди в таких містах як Київ, Харків, Львів, Одеса, Дніпро, Полтава, Запоріжжя вже можуть брати таксі і безкоштовно приїжджати.
Також існує проблема недостатньої поінформованості людей, щодо передачі COVID-19 через кров. Коронавірус саме через кров не передається, бо це респіраторне захворювання. Рекомендуємо перед виходом з дому виміряти температуру та, якщо ви маєте підозру на наявність хвороби, варто залишитись вдома. У центрі крові вам нададуть максимально розгорнуту інформацію щодо COVID-19.
Чи доноситься інформація потенційним донорам, що коронавірус не передається через кров?
Так. Ми створили цілий розділ “коронавірус” у розділі Кровопедія на сайті ДонорUA. Постійно робимо пости з цікавою інформацією про COVID-19 та розповідаємо про донорство. Ми використовуємо тільки офіційні джерела інформації, такі як ВООЗ, FDA.
Чи існують в Україні умови для того щоб реалізувати переливання плазми крові для лікування COVID-19?
У нас є вся інфраструктура та обладнання. Є центри крові, які можуть приймати таких людей. Можливо потрібно буде додатково титрувати плазму, але виробничий процес не відрізняється від звичайного плазмоферезу (плазмоферез – виведення, обробка і повернення, або обмін плазми крові чи її компонентів, з- та у кровообіг Прим. ред.).
Чи буде проводитися комунікація з тими, хто перехворів коронавірусом?
Я сподіваюся, що так. Ми будемо комунікувати з людьми, які перехворіли на коронавірус, тому що це не єдиний критерій для здачі крові. Ще важливо не забувати, щоб ця людина могла бути донором. Оскільки бути донором може лише людина віком від 18 років, вагою від 50 кг та стан здоров’я якої відповідає певним критеріям.
Чи відрізняється система донорства в інших країнах від нашої і як саме?
Якщо ми говоримо про діяльність громадських організацій, таких як Червоний Хрест або інших, що працюють у сфері донорства крові та її компонентів, то у них є виробничий процес на відміну від діяльності ДонорUA. Що це означає? Вони мають право робити заготівлю, тестування, розподіл між лікарнями компонентів крові. Ми ж в свою чергу, лише популяризуємо безоплатне добровільне донорство крові.
У розвинених країнах – є рекрутинг донорів і його здійснюють як центри крові, так і громадські організації. В Україні, зазвичай, пацієнт сам шукає собі донорів. Це означає, що про рекрутинг знають і втілюють його хоча б частково умовно один чи два центра крові на всю країну.
Система ДонорUA – це в першу чергу автоматизована система рекрутингу та управління донорами крові та компонентами крові. Проте у державних закладах – міських, обласних центрах крові чи відділеннях при лікарнях тільки зараз починає приходити розуміння та усвідомлення, що ми допомагаємо з пошуком донорів, а про рекрутинг як частину їхньої системи поки мова і близько не йде. Якщо подивитися на статистику, то в Україні 70% – це донори, які приходять один раз.
Щодо стандартів законодавства системи донорства, то у розвинених країнах все налагоджено, а у країнах, що розвиваються (до них і відноситься Україна) – процес знаходиться на стадії становлення та впровадження.
У лютому 2019 року була прийнята Стратегія розвитку національної системи крові до 2022 року основною ціллю якої є вчасне забезпечення пацієнтів якісними компонетами крові. Для цього варто трансформувати структуру, імплементувати законодавство та стандарти ЄС, а також велику увагу приділяти популяризації безоплатного добровільного донорства крові та її компонетів.