Сучасний світ змінюється дуже стрімко. Рік за роком з’являються нові професії, здебільшого пов’язані з наукою і технологіями. І завдання системи освіти – підготувати фахівців для цих професій. Про те, як в Україні навчають нову генерацію технарів і винахідників, йшлося під час онлайн-дискусії STEM День, організованої Українським державним центром позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України.
STEM-освіта передбачає комплексний підхід до навчання. Діти вивчають не окремі предмети, а пізнають світ комплексно, розвивають критичне мислення, проявляють творчість та вчаться проєктній роботі.
На думку, голови підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Романа Грищука, в умовах повномасштабної війни розвиток STEM особливо важливий, адже зростає потреба у якісній технічній підготовці.
«Це ширше, ніж просто освіта. Це поєднання креативності і технічних знань, яке формує людину майбутнього», – пояснив Грищук і додав, що саме ці люди майбутнього відновлюватимуть і розвиватимуть Україну після перемоги.
Чималий досвід у застосуванні підходів STEM має ГО «Асоціація Ноосфера» та Noosphere Engineering School. Про нього розповідав керівник мережі лабораторій Noosphere Engineering School, кандидат технічних наук, Сергій Веретюк.
«Наша діяльність спрямована не стільки на системне навчання, як на створення необхідних умов, щоб увімкнути в дитині зацікавленість до науки, інженерії, технологій», – пояснив він.
З допомогою заходів та змагань для дітей створюють технологічне й інженерне середовище. Основна увага – на ракетомодельному спорті, робототехніці з використанням платформи VEX, вбудовані системи і дрони.
«У нашому фокусі – проєктна діяльність. Що таке створити шкільну ракету? По суті, ракета – це фізика, математика, хімія, системне мислення і найголовніше – мислення в контексті проєкту, софт-скіли. Діти беруть на себе відповідальність, проявляють ініціативу, працюють в команді, презентують проєкти. Створення роботизованого пристрою – це проєкт. І найголовніше, що в ньому формуються соціальні ролі. Діти розуміють, що є лідер, є розробник, є проджект-менеджер. Це максимально наближено для життя», – розповів Сергій Веретюк.
Важливо, що проєктне навчання дає дітям вміння проходити всі етапи, перемоги й невдачі, аналізувати помилки. Тобто ті навички, які знадобляться у будь-якій роботі.
«Шкільна ракета не одразу полетить, це складний тернистий шлях. Діти мають відчути, що не все так просто, що будуть провали. І головне – не опускати руки, пробувати, аналізувати помилки», – наголошує керівник Інжинірингової школи.
На думку експерта, такий формат роботи і навчання сприяє формуванню у дітей ініціативності, лідерських якостей.
«Я маю досвід викладання в університеті. 80 % – це сплячі студенти і лише 20 % – небайдужі. Це відбувається тому, що у більшості випадків рішення про вступ за абітурієнта приймають батьки. А ми намагаємося запалити в дітях отой вогник. Щоб дитина розуміла, навіщо їй університет, які знання їй потрібні», – каже Веретюк.
Мета діяльності Noosphere Engineering School – не просто дати знання й навички для майбутніх фахівців різних рівнів.
«Ми прагнемо сприяти створенню нової технічно-інженерної еліти країни. Ми не хочемо створювати працівників, ми хочемо виховувати людей, які зможуть самі створювати і розвивати проєкти», – акцентує Сергій Веретюк.
До слова, ГО «Асоціація Ноосфера» підписала меморандум про співпрацю з Українським державним центром позашкільної освіти. Тож попереду – багато спільних подій, спрямованих на вдосконалення системи STEM-освіти в Україні.